Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media)
Identification
- Clé publique
- radar:r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a
- Auteurs
- Oksana Pavlivna Stetsenko
- Année déclarée
- 2026
- Langue déclarée
- uk
- Type source
- dissertation
- Première détection
- 2026-11-13T08:59:26.690592+00:00
- Dernière observation des métadonnées
- 2026-11-13T08:59:26.690592+00:00
- Dernière vérification HTTP
- Non effectuée
Résumé documentaire — langue originale
Дисертацію присвячено дослідженню медійних текстів як репродукції взаємин між людством та природним середовищем, трансляторів кодів матеріальних та духовних цінностей, а також визначенню маніпулятивного та прагмалінгвального потенціалу мовних засобів у конструюванні уявлень людини про відповідальність за вирішення екологічних проблем. Предметом дослідження виступають маніпулятивно-комунікативні можливості мови у репрезентації причин екологічних проблем в екологічному медіадискурсі, що є об’єктом дослідження. Актуальність дослідження зумовлена суспільною та науковою значущістю вивчення кореляції між проявами екологічних проблем у фізичному середовищі та їх репрезентацією в інформаційному просторі, зокрема медійному дискурсі. Тематика дослідження обумовила проведення дослідження в межах еколінгвістичної та прагматичної парадигм мовознавчих досліджень. У першому розділі узагальнено теоретичні засади екологічного підходу до осмислення феноменів мови, комунікації, окреслено основні передумови зростання наукового інтересу до екологічного підходу в лінгвістичних студіях, розглянуто атрибуцію провини та відповідальності в контексті екологічних проблем, роль медіа та особливості прояву маніпуляцій як дискурсивно-семіотичного явища. З’ясовано, що розширення людиною простору своєї життєдіяльності та глобалізація інформаційного простору відобразились і на розбудові медіаекосистем. Відзначено прагматичний потенціал медіа через посередницьку та смислотворчу функції формувати ментальні моделі сприйняття змін у природному середовищі та ролі людини у цих змінах. Уточнено та обґрунтовано роль мови та комунікації у соціальному середовищі та їх потенціал у трансформації екології людського існування. Мова осмислюється як формотворчий конструкт мовної картини світу, реальностей, за допомогою якого мовці можуть впорядковувати результати своєї когнітивної діяльності, взаємодіяти одне з одним, отримувати та ділитися інформацією про себе та світ, відтворювати свій досвід взаємодії у природному, соціальному тощо середовищах, свої погляди, переконання, морально-етичні цінності, культуру, розширювати свій потенціал та середовище для своєї діяльності. З урахуванням прагматичного аспекту в межах екологічного підходу комунікація постає як суспільно-інтегрований вид діяльності людини, багатовимірний, співтворчий потенціал якої спрямований на пошук сенсів, усвідомлення, окреслення позицій та ролі мовців у фізичному, соціальному, моральному, культурному тощо відношеннях у середовищі свого існування. Промісивна та перформативна природа мовленнєвих актів зобов’язує мовців брати відповідальність за висловлене в процесі комунікації. Узагальнення теоретичних положень дало змогу трактувати маніпуляції як явище в епістемічній екосистемі інформаційного простору, яке породжене дисбалансом у світоглядних орієнтирах у межах категорій істини та брехні. У другому розділі охарактеризовано основні методологічні підходи до аналізу екодискурсу в аспекті висвітлення екологічних проблем та обґрунтовано методологію дослідження репрезентації носіїв провини за екологічні проблеми у мові медіа. Методологічну доцільність екокритичного дискурс-аналізу обґрунтовано інтеграцією морально-етичної рамки екософії для інтерпретаційно-текстового аналізу екодискурсу за ідеологічною спрямованістю та світоглядними орієнтирами, моделями взаємодії людини та природи тощо. За допомогою дослідницької платформи Media Cloud було здійснено аналітичний огляд інформаційного простору інтернет-видання The Guardian, новинні статті якого становлять аналітичну вибірку для дослідження репрезентації носіїв провини за екологічні проблеми через аналіз категорії агентивності (а саме її лексико-семантичного аспекту експлікації) на основі каузальних конструкцій. Доведено, що каузальні конструкції, впорядковуючись у дискурсі, впливають на інтерпретацію реципієнтами причин та наслідків подій, власних дій, зокрема причин виникнення екологічних проблем та відповідальних за їх вирішення. Аргументовано осмислення каузальних конструкцій крізь призму моделі дискурсу у дії (DAM), що уможливило виявити перлокутивний потенціал каузальних конструкцій у впливі на інтерпретацію реципієнтами інформації щодо причин екологічних проблем та відповідальних за мінімізацію їх негативного впливу та відновлення екосистем. У розділі підкреслено потребу у комплексному підході до аналізу семантичної репрезентації агентів, що обумовило врахування тематичної позиції агента, його спосіб вираження (прямий чи непрямий), контексту, а також потребу залучення семантичних стратегій декодування для класифікації лексико-семантичних груп носіїв провини за екологічні проблеми. Розуміння дискурсивних функцій категорії агентивності та її репрезентації сприяє виявленню закономірностей позиціонування соціальних акторів, конструювання соціальних ролей, розподілу відповідальності. Третій розділ присвячено дослідженню маніпулятивних можливостей мови у репрезентації агентів в екологічному медіадискурсі, а саме вивченню дискурсивних стратегій уникнення та перекладання відповідальності, які використовуються в екологічному дискурсі. Поглиблено розуміння маніпулятивного потенціалу мовних засобів (на лексичному, синтаксичному, стилістичному рівнях) для опущення та «маскування» носіїв провини за екологічні проблеми з метою применшення антропогенного фактору впливу на природне середовище, уникнення та «розсіювання» відповідальності за вирішення екологічних проблем. Визначено особливості реалізації вищезазначених стратегій в екологічному дискурсі за допомогою пасивних та ергативних конструкцій, конструкцій з процесами у номіналізованій формі у позиції підмета, генералізованої репрезентації колективних агентів, лексичної заміни на основі родо-видових зв’язків, метонімії, метафор, евфемізмів тощо. Розглянуто наративи атрибуції провини, класифіковані за кількістю носіїв провини та за використанням тактики перекладання провини. Четвертий розділ присвячено аналізу матеріалу дослідження (67 новинних статей на екологічну тематику інтернет-видання The Guardian). Із загальної сукупності 3161 дискурсивного фрагмента (87757 токенів) було виокремлено 954 (30,2%) дискурсивні фрагменти, в яких знаходять мовне вираження лексико-семантичні групи носіїв провини за екологічні проблеми і які становлять аналітичну вибірку для визначення частотності їх вживання в екологічному медіадискурсі. Поняття носій провини у дисертації використано для позначення джерела виникнення екологічної проблеми, враховуючи його агентивний та квазіагентивний статуси. За допомогою системно-функційного методу було виокремлено основні лексико-семантичні групи носіїв провини за екопроблеми. Інструментарій програмного середовища UAM CorpusTool забезпечив технологічний аспект опрацювання практичної складової дисертаційного дослідження, а саме: анотування новинних статей The Guardian, розроблення схеми ієрархічної структури на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків для класифікації лексико-семантичних груп носіїв провини за екологічні проблеми, обчислення частотності їх репрезентації у мові медіа. Було встановлено, що найвищу частотність демонструють носії провини, які відносяться до лексико-семантичної групи «Суспільство» (37,1%). Друге місце посідає лексико-семантична група «Людина» (29,2%), а третє місце займає група, в якій власне екологічні проблеми є носіями провини (14,7%). Найменшу частотність виявляють групи «Природа» (13,6%) та «Технології» (5,3%). У розділі було проаналізовано дискурсивні фрагменти новинних статей інтернет-видання The Guardian з опорою на основи екокритичного підходу, що дало змогу дійти висновку, що тексти на екологічну тематику виступають репродукцією взаємин між людством та природним середовищем і трансляторами мовних кодів матеріальних та духовних цінностей, виявляють потенціал впливу на інтерпретацію реципієнтами причин виникнення та відповідальних за вирішення екологічних проблем. У 28,3% дискурсивних фрагментів було виявлено реалізацію тактики перекладання людиною провини за екологічні проблеми на власне самі екологічні проблеми чи жертв антропогенного впливу – природу, природні явища та атмосферні процеси, природоморфні об’єкти абіотичного походження, живих істот, екосистеми, планету Земля тощо, що свідчить про спроби уникнення людиною відповідальності за вирішення екологічних проблем (принаймні у мові медіа). У 57,1% дискурсивних фрагментів виявлено ознаки «маскування» людиною своєї причетності за спричинення екологічних проблем, зокрема у наступних випадках: опосередкованого перекладання людиною провини на неживі об’єкти та предмети користування, продукти власної діяльності (фізичної, розумової, професійної тощо); репрезентації у ролі носіїв провини власне діяльності людини, сфер суспільної діяльності людини, суб’єктів / об’єктів / явищ / процесів, що породжені системою, організацією соціального середовища, механізмами взаємодії соціальних структур, формами організацій правил та функціонування структур у суспільстві; репрезентації колективних носіїв провини тощо. Ознаки усвідомлення людиною своєї відповідальності за екологічні проблеми було ідентифіковано у 14,4% дискурсивних фрагментів. У 8,7% фрагментів конкретизується причина антропогенного впливу. Встановлено, що у межах лексико-семантичної групи «Суспільство» найбільшу частотність виявляє економічний сектор як носій провини (14,9%), що свідчить про протистояння екологічного та економічного аспектів в екологічному медіадискурсі. Результати дослідження частотності репрезентації носіїв провини за екологічні проблеми, а також якісний і кількісний аналіз новинних статей на екологічну тематику, а також виявлені закономірності репрезентації антропогенних чинників в екологічному медіа дискурсі підтверджують гіпотезу про маніпулятивно-комунікативні можливості мови у конструюванні уявлень людини про відповідальність за вирішення екологічних проблем. Розроблена схема класифікації носіїв провини в програмному забезпеченні корпусного інструменту UAM Corpus tool може слугувати для подальших розвідок у межах різних лінгвістичних
Identifiants
- OPENALEX
- https://openalex.org/W7221422266
Repères documentaires
- Famille documentaire
- Thèse
- Types déclarés par les sources
- dissertation
Les mentions d’entités ne constituent pas une preuve de reconnaissance juridique. La juridiction étudiée est distincte du pays d’affiliation des auteurs.
Sources
OpenAlex · Document 1
Citer cette référence
Oksana Pavlivna Stetsenko. Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media). 2026. https://www.declarationuniverselledesdroitsdelarbre.org/global-rights-of-nature-radar/reference/r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a/
JSON · CSL-JSON · BibTeX · RIS · CSV · JSON-LD ·
APA, Chicago, ISO 690 : formats bibliographiques fondés sur les champs disponibles. OSCOLA / Bluebook : données structurées uniquement ; aucune conformité juridique complète n’est revendiquée sans vérification des éléments nécessaires.
- APA
- Oksana Pavlivna Stetsenko. (2026). Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media). https://www.declarationuniverselledesdroitsdelarbre.org/global-rights-of-nature-radar/reference/r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a/
- Chicago
- Oksana Pavlivna Stetsenko. Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media). 2026. https://www.declarationuniverselledesdroitsdelarbre.org/global-rights-of-nature-radar/reference/r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a/
- ISO 690
- Oksana Pavlivna Stetsenko. Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media). 2026. https://www.declarationuniverselledesdroitsdelarbre.org/global-rights-of-nature-radar/reference/r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a/
Warning: Undefined array key "last_link_verified" in /home/clients/e27d81e12f04d2bfd747aa264540ac56/sites/_UDTR_APP/legal_library_reference.php on line 31
UDTR — Bibliothèque juridique mondiale des droits de la Nature. Manipulative and Communicative Potential of Language (A Study of Ecological Discourse of English-Language Foreign Media). Notice documentaire: https://www.declarationuniverselledesdroitsdelarbre.org/global-rights-of-nature-radar/reference/r-ee03a56506e36e90b4d29fdfbdb9681a/ · Dernière vérification HTTP : non effectuée
Données de cette version figée
Dossiers et relations documentaires
Rôles des sources
Source bibliographique / publication d’origine · https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/104239
Un lien vers une autorité ne prouve pas à lui seul une affirmation juridique. Les résumés et les textes intégraux restent soumis aux conditions de leur source.
Statut documentaire
Pertinence à examiner
Bibliothèque
Cette identité n’est pas encore intégrée à la Bibliothèque juridique.