UDTR — Radar mondial des droits de la Nature

Between anthropocentrism and ecocentrism: doctrinal approaches to the criminalization of ecocide at the international level.

Identification

Clé publique

radar:r-17cf226513be1685f9026dcdc8185dd8

Auteurs

—

Année déclarée

2025

Langue déclarée

uk · ukr

Type source

Article

Première détection

2026-11-09T19:07:09.963771+00:00

Dernière observation des métadonnées

2026-11-09T19:07:09.963771+00:00

Dernière vérification HTTP

Non effectuée

Résumé documentaire — langue originale

In the article were analyzed key approaches to understanding the environment using the example of establishing the relationship between the task of mitigating negative consequences and human activity during armed conflicts – namely, through the example of the Vietnam War and the use of chemical weapons during one of its operations, which gave impetus to the development of environmental jurisprudence. Such approaches can be traced from philosophical ones – such as environmental ethics, environmental justice, deep and social ecology, the animal rights movement, and ecofeminism – to legal ones, specifically the approaches through human rights, rights of nature, and rights of future generations. In this context, a distinction was made between anthropocentric and ecocentric lenses for analyzing environmental harm, where preference is given either to understanding it through harm to people and the impact on human groups, or attention is focused on the consequences for the environment per se. Furthermore, the author explored the vision of ecocide as a form of genocide in foreign doctrine, using the example of the rights of Indigenous Peoples in Australia, Kenya, and the Americas. A conclusion was drawn regarding the further prospects and challenges of such regulation, particularly its inadequacy and focus on harm to a human group. However, it was noted that such an approach may become relevant for Ukraine as well, using the example of an indigenous people like the Crimean Tatars, and therefore may require further development. Next, the article analyzed the groups of approaches to the criminalization of ecocide proposed by foreign doctrine – namely, the Incremental school, the Relational Ontology school, the Social Utility school, and the Ecocentric Priority school. Using these as examples, the divergence between anthropocentric and ecocentric approaches in doctrine was shown. The potential elements of the international crime – in particular, the level of intent (the subjective element) – depend on the approaches proposed by these schools. Attention was also drawn to the challenges in choosing the ecocentric direction – namely, their application to the already ordered system of international criminal law, including concerning new categories of victims. У статті було проаналізовані ключові підходи до розуміння довкілля на прикладі побудови взаємозв’язку між завданням негативних наслідків та діяльністю людини під час збройних конфліктів – а саме, на прикладі В’єтнамської війни і застосування хімічної зброї під час однієї з операцій, що дали поштовх до розвитку екологічної юриспруденції. Такі підходи можливо прослідкувати від філософських – таких як екологічна етика, екологічна справедливість, глибокої і соціальної екології, рух за права тварин, рух за права тварин та екофемінізм – до правових, а саме підходу крізь права людини, прав природи і прав майбутніх поколінь. У цьому контексті було здійснено розмежування між антропоцентричними і екоцентричними призмами до аналізу шкоди довкіллю, де перевага надається або її розумінню крізь шкоду для людей та впливу на людські групи, або зосереджується увага на наслідках для довкілля per se. Надалі, авторкою було досліджено бачення екоциду як форми геноциду в іноземній доктрині на прикладі прав корінних народів Австралії, Кенії і Америки. Було зроблено висновок щодо подальших перспектив та викликів такого регулювання, зокрема на його недостатність і зосередженість на шкоді людській групі. Втім, було зауважено, що такий підхід може набувати своєї актуальності і для України на прикладі такого корінного народу, як кримські татари, а тому може потребувати подальшого розвитку. Далі, було проаналізовано запропоновані іноземною доктриною групи підходів до криміналізації екоциду – а саме, інкременталістська школа, школа реляційної онтології, школа соціальної корисност і школа екоцентричного пріоритету. На їх прикладі було показано розбіжність між антропоцентричними та екоцентричними підходами в доктрині. Залежно від підходів, запропонованих школами, залежать потенційні елементи міжнародного злочину – зокрема, рівень наміру, тобто суб’єктивної сторони. Було також звернено увагу на виклики при обранні екоцентричного напрямку – а саме, застосування їх до вже упорядкованої системи міжнародного кримінального права, в тому числі щодо нових категорій потерпілих.

Identifiants

OPENAIRE

scientific_p::a23ad25277607f3df878ef9eb82cb1a7

Repères documentaires

Famille documentaire

Doctrine

Types déclarés par les sources

Article

Juridictions étudiées — sources explicites

VN

Les mentions d’entités ne constituent pas une preuve de reconnaissance juridique. La juridiction étudiée est distincte du pays d’affiliation des auteurs.

Sources

OpenAIRE · Document 1

• Document · https://vakp.nlu.edu.ua/article/view/343548

Statut documentaire

Pertinence à examiner

Bibliothèque

Cette identité n’est pas encore intégrée à la Bibliothèque juridique.